ізба

1. Російськомовна назва дерев'яної селянської хати (див. істьба). Поряд з поділом на білі і курні хати прийнято розрізняти наступні типи:

ізба "брусом" або зі зв'язком — житлова і господарська частини будівлі (хата, сіни і кліть) розташовувалися по поздовжній осі одна за одною. Характерна для Російської Півночі. В Карелії по поздовжній осі під загальним дахом об'єднувалося селянське житло з двоярусним господарським двором.

ізба глаголєм — до житлової будівлі під прямим кутом прилягає господарська, внаслідок чого загальний план нагадує літеру "Г".

ізба-двійня — дерев'яна будівля з двох з'єднаних зрубів, що отримали окремі покриття.

ізба з кліттю — складалася з верхньої житлової і рівної за висотою нижньої — підізбиці.

ізба з пов'яззю — складалася з трьох зрубів, середній з яких призначався для сіней.

ізба кошелем — до житлової будівля прилягає господарський двір, утворюючи загальний обсяг під одним двосхилим дахом. При цьому боковий фасад — асиметричний, оскільки гребінь проходить по осі житлової частини загальної споруди. Характерна для Російської Півночі.

ізба п'ятистінок — прямокутна в плані хата (двокамерна або двозрубна) з поперечною капітальною стіною, яка розділяє поперек видовжений зруб на житлову частину і парадну горницю.

ізба рудна — те саме, що і курна хата.

ізба-трійня — складалася з трьох клітей, кожна з яких мала свою покрівлю. Включала в себе: житло, критий двір, сарай для скотини; житло, сіни з двориком для літнього відпочинку, критий двір.

ізба хрестовик — дерев'яна хата, де зруб всередині перегороджено пересіченням двох капітальних стіни.

ізба шестистінок — витягнута в довжину дерев'яна хата, поділена всередині двома поперечними капітальними стінами, які відділяють сіни від житлових кімнат (хата на дві половини).

2. Приміщення у дерев'яному палаці давньоруських часів.

3. Частина назви канцелярської установи в Московії XVI–XVII ст. Наприклад, посольська ізба, воєводська ізба